Українська якість і європейські вимоги до безпеки продукції
Вести бізнес в Україні як вчора сьогодні просто неможливо – так можна описати трансформації, які відбуваються після того, як Україна взяла курс на інтеграцію з Євросоюзом. Першими нові вимоги щодо безпечності та якості почали впроваджувати експортери, адже вони першими взяли курс на Європу.
“Європейці готові споживати тільки безпечну продукцію, яку могли забезпечити далеко не всі українські компанії. Тому українському бізнесу, який експортує свої товари, потрібно було міняти своє виробництво під європейські вимоги ще до того, як вони стали обов’язковими в Україні”, – говорить Владислав Фалеев , експерт з питань міжнародної торгівлі та засновник консалтингової компанії PBDS.
Після підписання Угоди про Асоціацію Україна почала змінювати свої вимоги до виробників, які працюють і на внутрішній ринок, а також змінювати систему контролю за їх дотриманням. Нові вимоги повинні зробити вироблені в Україні товари безпечніше і якісніше.
Для виробників продуктів харчування – обов’язковий HACCP
Ще в 2014 році в Україні прийняли зміни до законодавства, якими зобов’язали всі компанії, які виробляють продукти харчування, крім первинного виробництва, впровадити на своєму виробництві сучасну систему контролю за безпекою HACCP.
Суть цієї системи – підприємець повинен визначити всі фактори, які можуть вплинути на безпеку кінцевого продукту, і постійно їх контролювати.
У Госпродпотребслужбе, яку створили в 2014 році як новий орган контролю за виконанням законодавства про безпеку харчових продуктів харчування, говорять, що контроль в Україні був і раніше. Але він не був ризик-орієнтованим і не передбачав контроль системи HACCP. Діяли тільки санітарні та гігієнічні вимоги до виробництва.
Раніше були більш конкретні вимоги до організації виробництва, пояснюють в Госпродпотребслужбе. Наприклад, на стінах повинна бути кахельна плитка. Сьогодні вимога звучить зовсім інакше: підприємство повинно забезпечити, щоб стіни приміщення милися легко. Тобто компанії дається вибір – яким чином повинна забезпечуватися безпека виробництва.
Час “ікс” настане у вересні 2019 року: всі компанії, які виробляють продукти харчування, в тому числі і малий бізнес, виключаючи первинне виробництво, повинні будуть відповідати світовим стандартам (середні і великі компанії вже сьогодні зобов’язані впровадити HACCP). Після цього почнуться систематичні перевірки всіх підприємств. Якщо компанія не встигне або не захоче впроваджувати у себе HACCP, потрібно буде заплатити штраф у розмірі 111 тис. Грн (30 мінімальних зарплат).
Чи складно зробити виробництво безпечним відповідно до світових стандартів
Є два накази Мінагрополітики, на які українським виробникам продуктів харчування варто звернути увагу в зв’язку з новими правилами. Перший – це така собі інструкція, як компанії налагодити у себе систему HACCP. Другий – це перелік з 70 питань, які підприємцю буде задавати інспектор Госпродпотребслужби при перевірці його системи HACCP.
Багато питань сформульовані загально. Наприклад, інспектор буде питати, чи забезпечено належну вентиляція приміщень, або розроблені чи процедури контролю матеріалів при переробці харчових продуктів. Але є і більш конкретні питання. Наприклад, чи захищені вікна сітками проти комах.
На перший погляд здається, що це rocket science. Але українські підприємці, у яких вже налагоджений HACCP на виробництві, кажуть, що всі вимоги – адекватні.
Хоча на перебудову виробництва потрібно буде витратити принаймні кілька місяців.
Багато що залежить від поточної організації виробництва. “У одних компаній витрат і змін при введенні HACCP майже не буде. А інші – зазнають колосальні витрати”, – говорить Владислав Фалеев.
Експерт пояснює новий підхід на прикладі томатного соку. Контроль за безпекою починається з перевірки томатів, які привіз постачальник. Наприклад, постачальник повинен привести сировину в правильній тарі. Ємність, куди висипається томат, не може бути під відкритим небом, адже сировина може потрапити під дощ. Якщо приміщення для прийому відкрито, його доведеться накрити.
“Далі дивимося, яка вода використовується, щоб помити томати перед конвеєром. Виробник зобов’язаний провести її аналіз. Вода повинна відповідати вимогам до питної води, а компанія повинна поставити фільтри зворотного осмосу”, – розповідає Владислав Фалеев.
Вимоги до безпеки виробництва також передбачають, що у працівників повинні бути чисті руки, вони повинні працювати в спецодязі і головних уборах, повинен бути порядок відходу від робочого місця, співробітники не можуть переробляти, а лампи на виробництві повинні мати закриті плафони.
В рамках запровадження HACCP компанія повинна підготувати множинні інструкції для співробітників, що робити в тому чи іншому випадку, пояснюють в Госпродпотребслужбе. Наприклад, якщо зупиняється технологічна лінія, вимикається на виробництві світло, або продукт падає з конвеєра. Інструкції повинні чітко описувати, як вести себе співробітникам в таких випадках.
Деяким компаніям доведеться міняти технологію виробництва.
Наприклад, фермери, які вирощують фрукти та овочі, повинні будуть застосовувати правильні сорти і гібриди. Адже продукт повинен виглядати “товарно”, він повинен знаходитися на полиці належний час. Можна використовувати тільки ті засоби захисту рослин, які зареєстровані в спеціальному реєстрі.
У Госпотребслужбе радять виробникам самим звертатися до відомства з проханням провести аудит їх системи безпеки. Адже так Госпотребслужба допоможе компанії виявити недоліки в безпеці на виробництві і порадити, як їх виправити. При такому добровільному аудиті штрафи до компанії застосовуватися не будуть. Штрафувати будуть, якщо виявлені порушення в ході планових перевірок (111 тис. Грн або 30 мінімальних зарплат).
Для виробників непродовольчих товарів – нові технічні регламенти, стандарти і новий контроль
В Україні є перелік товарів, і він раніше включав практично всі позиції, для виробництва яких обов’язково потрібно отримувати державний сертифікат відповідності. Також є список з декількох десятків тисяч держстандартів (ГОСТи).
“У ГОСТах був чітко прописаний весь процес виробництва для кожного товару. В тому числі були вимоги до обладнання, за допомогою якого продукт може проводитися, – розповідає Тарас Тарасевич, глава комерційного відділу компанії” Ремос “(ТМ” Яка “і Claire de Nature) , яка експортує косметичну продукцію в Польщу. – Держава чітко визначало, які інгредієнти і в якій кількості повинні міститися в конкретному продукті. Після виробництва продукт віддавався на експертизу і сертифікацію. При цьому кожні півроку продукт потрібно було повторно віддавати на аналіз “.
Європейська система відрізняється від української, розповідає Тарас Тарасевич. В ЄС не визначають, яким повинен бути склад продукту, але при цьому є ряд заборонених інгредієнтів.
Ніякої обов’язкової сертифікації товару. Головне, щоб він відповідав технічним регламентам, які встановлюють вимоги до безпеки. Далі – контроль споживача.
Що змінюється в Україні? Список продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації, поступово скорочується. Він повинен бути повністю скасований до кінця 2018 року. При цьому компаніям потрібно буде відповідати технічним регламентам, які поступово приводяться у відповідність з європейськими.
Процедура контролю за відповідністю товару цим вимогам теж змінюється і, по суті, спрощується. Виробники не повинні будуть отримувати купу паперів від держорганів. Але підприємства нестимуть відповідальність за відповідність технічним регламентам. А вибірковий контроль держави відбувається вже на етапі, коли товар коштує на полиці магазину.
“Вимог до виробників все одно буде багато, – каже Владислав Фалеев. – Але змінюватися потрібно, по-іншому працювати з розвиненими країнами не можна. Головне, щоб підприємці хотіли і були готові це робити”.
Джерело: Delo.ua