Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» внесені Зміни до Декрету Кабінету міністрів України «Про стандартизацію и сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-93, згідно з якими з 1 січня 2018 року скасовується дія Декрету і припиняє свою діяльність державна система сертифікації, а з 20.09.2015 р положення Декрету № 46 більше не поширюються на харчові продукти.
Виникає питання: чи потрібні сертифікати відповідності на харчову продукцію або без них можна обійтися? Як показує практика, сертифікати потрібні. Адже ніхто не відміняв вимоги інших чинних законів і нормативно-правових актів, які зобов’язують підприємства підтвердити документально якість реалізованих в роздріб харчових продуктів. У тому числі і сертифікатами відповідності або міжнародними сертифікатами та свідоцтвами про визнання відповідності. У п. 11 Правил, затверджених наказом Мінекономіки від 11.07.03 р № 185, прямо вказано, що: всі харчові продукти у підприємства повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами; підприємства вправі реалізовувати харчові продукти, що підлягають обов’язковій сертифікації, якщо в документах, з якими вони надійшли, є реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та / або декларації про відповідність.

З 20.09.2015 р на реалізовану харчову продукцію не обов’язково надавати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи . Виняток становлять ті харчові продукти, щодо яких буде проводитися санітарно-епідеміологічне розслідування в зв’язку з інфекційними захворюваннями, масовими неінфекційними хворобами, отруєннями і радіаційним ураженням людей. У зв’язку з цим в даний час видається “Звіт оцінки результатів лабораторних випробувань проб продовольчої сировини або продуктів харчування”.

З 20.09.2017 вступають в силу норми, що передбачають введення системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) для підприємств, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) згідно з частиною другою підпункту 1 пункту 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо харчових продуктів» від 22.07.2016 № 1602 VII.
З огляду на вищевикладене, вітчизняні виробники продуктів харчування повинні впровадити НАССР, і в процесі впровадження оформити відповідні документи (зареєструвати і узгодити нормативні документи (технічні умови, технологічні інструкції та маркування), отримати добровільні сертифікати відповідності УкрСЕПРО, протоколи випробувань продукції). Підприємства, що займаються транспортуванням, зберіганням харчової продукції також зобов’язані впроваджувати НАССР.
Для імпортерів харчової продукції необхідно отримати «Звіт оцінки результатів лабораторних досліджень проб продовольчої сировини або продуктів харчування» і оформити добровільний сертифікат відповідності УкрСЕПРО на реалізовану продукцію.

Таким чином, щоб убезпечити себе від можливих претензій з приводу якості харчової продукції з боку контролюючих органів і покупців, необхідно отримати документи, що підтверджують безпеку і відповідність нормам харчової продукції.