Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи буде потрібно для здійснення таких видів діяльності:
– Розробка, виробництво, введення в обіг харчових продуктів та допоміжних матеріалів для їх переробки – видається на нормативну та технологічну документацію.
– Виробництво і введення в обіг споруд, приміщень, будівель, обладнання, транспортних засобів, що використовуються у виробництві або обігу харчової продукції.
– Виробництво та введення в обіг нових видів техніки, технології та устаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667 завдання з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі за результатами її проведення відповідних висновків покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Кабінетом Міністрів України 06.04.2016 року прийнято розпорядження № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», згідно з яким Держпродспоживслужба забезпечує здійснення покладених на неї функцій і повноважень, у тому числі і Держсанепідслужби України з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи
затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2000 № 247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195.
Кабінетом Міністрів України 22.07.2016 року прийнято розпорядження № 564-р «Про уповноваження Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на затвердження та підписання окремих видів документів», згідно з яким Голову Держпродспоживслужби уповноважено затверджувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головного державного санітарного лікаря України, зокрема висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Етапи експертизи
Експертизу проводять установи та заклади Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Процедура проведення експертизи включає наступні основні етапи:

• Звернення заявника до Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (якщо експертиза проводиться щодо об’єктів, на які відсутні санітарні норми та у складних випадках), або до закладів державної СЕС (якщо на об’єкти експертизи є санітарні норми або нормативні документи).
• Здійснення вимірювань і досліджень об’єктів та оформлення звіту.
• Складання протоколу і висновку за результатами експертизи.
• Затвердження висновку експертизи в Держпродспоживслужбі та внесення його до реєстру висновків експертизи.
Документи, які необхідно подати для проведення експертизи
Для проведення експертизи Ви повинні подати такі документи:

• Заява Голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. На підставі заяви Голова Держпродспоживслужби видає направлення на проведення експертизи.
Направлення, копія заяви, матеріали, документи, зразки, необхідні для проведення експертизи (подаються до експертного підрозділу, комісії або виконавцю робіт).
• Інші документи можуть вимагатися експертними підрозділами, комісіями та виконавцями робіт, якщо склад, характер, властивості об’єкта експертизи потребують додаткового аналізу.

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи
Експертиза всіх видів харчових продуктів (крім нових), допоміжних засобів і матеріалів, що використовуються у виробництві харчових продуктів та проектів потужностей, проводиться в строк 30 робочих днів з моменту подання заяви. Строк проведення експертизи нових харчових продуктів становить 90 робочих днів. За результатами експертизи заявникові видається висновок, що є чинним протягом терміну дії нормативного документа, прийнятого в установленому порядку на цей об’єкт експертизи (продукцію).

Висновок експертизи Ви можете оскаржити в адміністративному порядку або до суду протягом 1 місяця з дня його видачі. У випадку оскарження рішення в адміністративному порядку інстанція, до якої слід подавати скаргу, залежатиме від суб’єкта, що виніс певне рішення. Так, якщо рішення було прийняте Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, скаргу необхідно подавати до Кабінету Міністрів України